Станіслав НЕЧАЇВ. ШЕКСПІР ВІКОВІЧНИЙ!

Станіслав НЕЧАЇВ

ШЕКСПІР ВІКОВІЧНИЙ!

 

Майже півтисячоліття (400 років!) виповнюється вже з того часу, як вперше вийшли друком, і то без дозволу автора, чи не найінтимніші з безсмертних творінь великого людинознавця — знамениті шекспірові СОНЕТИ.

Чотири віки сплинули, а Вільяма Шекспіра все ще називають Вічним, бо він завжди, як на диво, актуальний. Особливо його знаменитий 66-й сонет, який, здається, написаний щойно, на злобу дня сьогоднішньої України. Напевно, людські вади не знають проґресу, і боротися з ними важко.

Адже технолоґічний успіх людства, яким воно чомусь так пишається, веде його прямісінько до техноґенних катастроф...

А людська природа, яку так уважно споглядав, і так вірно змалював у своїх нетлінних творіннях Великий Драматурґ, майже не змінилася за стільки віків і неухильно штовхає нас до Драматичного Кінця...

У людства, в особі тих його “успішних” скоробагатьків, які, на жаль, і правлять Світом, є, можливо, останній шанс зупинитися і, поки не пізно, почитати ШЕКСПІРА...

Новий український переклад 66-го та 130-го сонетів пропонує автор цих рядків.

 

Сонет 66

 
Cтомився з цим усім, за смертю я кричу,
Як гідних бачити з народжень жебраками,
І ницих покидьків, зодягнених в парчу,
І найчистішу віру, зраджену верхами,
 
Й продажний гонор не в ганебнім місці,
Й дівочу честь у грубім продаванні,
І досконалість не на чільнім місці,
І силу, втрачену в кульгавім керуванні,
 
І як мистецтву влада в’яже язика,
Й до знань приставлено учену глупоту,
Й просту і щиру Правду кличуть Простота,
І як Добро слугує панівному Злу.
 
Cтомився з цим усім, у вічність я б пішов,
Та, врятувавшись, я лишу мою любов.
 

Переклад Станіслава Нечаєва, грудень 2007р.

 

ПРО ПЕРЕКЛАДАЧА

Станіслав Владиславович Нечаїв народився 30 червня 1963 р. в м. Умані в родині інтеліґентів. Українець. Має дві вищі освіти.

1982 року вступив до Київського Медичного Інституту (тепер Національний Медичний Університет) імені академіка О. О. Богомольця, який скінчив 1988 року.

Влітку 1989 року, скінчивши інтернатуру з анестезіолоґії-реаніматолоґії, почав працювати як лікар в м.Києві.

Восени 1989 року був обраний Головою Печерського Об’єднання ТУМу (Товариства Української Мови ім. Тараса Шевченка), яке пізніше перетворено на Всеукраїнське Товариство “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка.

У 1990—1994 рр. був депутатом Київської міської Ради народних депутатів.

1990р. обраний Головою Українського Лікарського Товариства у Києві (УЛТК).

1994 року поступив до Інституту Державного Управління і Самоврядування при Кабінеті Міністрів України, який скінчив у 1995 році, отримавши другу вищу (управлінську) освіту та ступінь Маґістра державного управління (за спеціальністю) та Маґістра управління охороною здоров’я (за спеціалізацією).

Протягом 1995р. навчався в США (University of Michigan, Ann Arbor) та Чехії (Univerzita Karlova, Praha).

З кінця 1995р. працював викладачем Української Академії державного управління при Президентові України на Кафедрі управління охороною здоров’я.

У 1996р. поступив до Аспірантури на Кафедру державного управління та менеджменту Української Академії державного управління при Президентові України.

2000 року у Львові обраний Членом Правління Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ) з осідком в Чікаґо (США).

2001 року обраний Головою Всеукраїнського Лікарського Товариства.

2003 року у м. Тернополі повторно обраний Головою Всеукраїнського Лікарського Товариства.

2004 року під час Помаранчевої революції брав участь в орґанізації Медичної служби Комітету національного порятунку, керував службою швидкого реа?ування — мобільними (похідними) лікарськими ?рупами.

20 квітня 2005 року Наказом Міністра Міністерства Охорони Здоров’я затверджений Відповідальним секретарем робочої групи щодо підготовки Заявки від України до Ґлобального Фонду Боротьби зі СНІДом, Туберкульозом та Малярією.

22 квітня 2005 року у м.Івано-Франківську втретє обраний Головою Всеукраїнського Лікарського Товариства.

3 червня 2005 року обраний Відповідальним секретарем Координаційного Механізму (Ради) Країни з Туберкульозу.

12 травня 2007 року у м. Вінниці вчетверте обраний Головою Всеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ).

Є автором десятка книг та трьох десятків наукових публікацій.

Окрім рідної, української, вільно володіє також анґлійською, польською та російською мовами.

Мешкає та працює в м. Києві.