Оксана КУРИЛАС
РЕПОРТАЖ З КНИЖКОВОГО РАЮ
“Радісний, піднесений і сповнений енергії” – таким видався ювілейний, 60-й Франкфуртський книжковий ярмарок, що відбувався з 15 по 19 жовтня, його директору Юрґену Боосу. За результатами опитування, для 61,1 відсотка 7373 експонентів найважливіше на ярмарку – зав’язати розмову з новими діловими партнерами. Попри світову фінансову кризу в ньому брали участь представники 100 країн, 3337 видавництв із Німеччини, а видавців зі США та Великої Британії було навіть на два відсотки більше. Загальна кількість усіх відвідувачів становила майже 300 тисяч чоловік, а презентованих продуктів (здебільшого книжок) – понад 400 тисяч, серед яких майже 120 тисяч – новинки. Загалом до ярмарку було приурочено близько 2500 заходів, 400 з них присвячено почесному гостю Туреччині, а 400 фахових заходів пройшли з безумовним наголосом на темі “диґіталізація”. “Читачі шукають орієнтирів і знаходять їх в безпосередніх зустрічах із авторами. Свідченням цього було багато окремих заходів, на яких побувала велика кількість відвідувачів”, – зазначив проф. Ґотфрід Гоннефельдер, завідувач Біржової спілки німецької книготоргівлі.
До найвизначніших моментів ярмаркових днів належали промова про свободу слова в Туреччині, виголошена нобелівським лауреатом Орханом Памуком, а також візит президентів Німеччини та Туреччини – Горста Кьолера й Абдулааха Ґюля. Інтелектуальна власність та свобода слова – ключові фрази, якими були пересипані офіційні промови на урочистому відкритті виставки. “На жаль, з боку турецької держави все ще має місце заборона книг і карання письменників. Сьогодні в Туреччині друкується стільки книжок, як ніколи до цього, й актуальна пропозиція стамбульських книгарень, на мій погляд, доволі добре відображає багатогранну та мультикультурну турецьку історію”, – сказав турецький нобелівський лауреат, який провів на виставці багато днів. Середня Азія, Персія, арабський світ, Балкани, інтенсивні торговельні відносини уздовж шовкового шляху й з Європою – усе це відігравало помітну роль у минулому, а виступ Орхана Памука у ролі почесного гостя став водночас чітким наверненням сучасної Туреччини до цієї спадщини. Німецькі видавництва подбали про видання 400 літературних творів на турецьку тематику. З дитячої літератури та белетристики з’явилося 160 нових книг. “Це страшенно велике число, навіть у порівнянні із представленнями попередніх почесних гостей”, – каже Міхаель Кеґлер, який складав список назв для книжкової виставки “Книги про”, присвяченої Туреччині. Молоді автори, як то Періган Маґден, Аслі Ердоган, Себнем Ісіґюцель, проводили читання зі своїх творів та дискусії. Загалом на ярмарку були представлені 350 авторів і 100 видавництв з Туреччини.
“Я можу собі уявити, що молоді автори, які вперше на ярмарку, приголомшені безміром міжнародного видавничого світу так само, як я сам 18 років тому, – поділився враженнями Орхан Памук. — Але що вони, щойно зачувши в собі власний голос, понуро питатимуть: “І кого може зацікавити турецький письменник?” – то в це я вже не повірю”. Своєю презентацією Туреччина мала на меті показати, що вона щось більше, аніж міст між Сходом і Заходом. Дискусії, читання, симпозіум “Уявний Схід, уявний Захід – транскультурне мислення” та ін. за участю інтелектуалів з Близького Сходу, Туреччини, США та Німеччини мали також продемонструвати, що Туреччина – захопливо строката, життєва і рухлива попри всілякі кліше, а передовсім багата молодими авторами і видавництвами.
“Тривале представлення країни – то вже, власне, турбота самих видавництв і недержавних організацій”, – вважає Юміт Ясар Ґьоцюм, співголова організаційного комітету. Фундамент для успішного обміну в літературній царині закладено: “У турецьких видавців до цього часу було небагато досвіду з продажу ліцензій”, – зазначає Мюґе Ґюрсой Сьокмен, видавець і другий співголова організаційного комітету. “Я вже як 22 роки відвідую Франкфурт і постійно лише купувала права. Тепер я їх продаю”, – продовжує вона.
За словами Юрґена Бооса, “Туреччина сповна використала шанс, який надає виступ на найбільшій літературній сцені світу. Не лише публіка, а й міжнародний видавничий світ реагував на турецьких авторів дуже позитивно. Явно відчувається: Туреччина в русі, як культурно, так і політично”. “Коли я розробляв концепцію виставки, то мав на меті наголосити на процесі оновлення, який пережила Туреччина та, зокрема, турецька література за два останні століття”, – згадує куратор величезної виставки “Відвойований палімпсест” Екрен Ісін. Після великоформатних портретів відомих письменників, зокрема Орхана Памука та Назіма Хікмета, відвідувач від сучасності, як верхнього шару уявного палімпсеста, рухається історією літературного напрямку й способу мислення, які вплинули на сучасного письменника і позначились на його творчості, аж до минулого. Це минуле репрезентують передруки різних палімпсестів, а також історичних писемних джерел та старих книг, що надруковані різними мовами (турецькою, арабською, давньоєврейською) і таким чином ілюструють мультикультурне походження Туреччини.
На одному із прес-брифінґів, що інформують про тенденції та теми дня, відбувалася цікава публічна зустріч поколінь: 80-річний видавець і журналіст д-р Манфред Дросте уособив повоєнне відновлення ярмарку та німецького книговидання, а молодий підприємець, шеф-редактор мережевого видання Newbook Magazin, Ґреґор фон дем Кнесебек, символічно представив цифрову епоху. За якихось півгодини перед відвідувачами постала цілісна картина новітньої історії Франкфуртського ярмарку. І коли в далекому 1949-му йшлося про пошуки шляхів – втеча від реальності – чи і завдань літератури як сумління часу, то сьогодні не тільки письменники, а й дедалі частіше самі читачі критично осмислюють літературу. Не в останню чергу завдяки розвиткові технологій web 2.0, гасло якого: “Інтернет – це комунікація”. Інноваційні веб-портали надають всю палітру видавничого ланцюга створення цінностей: “Від вибору манускрипта, через виробництво та збут аж до читацької критики”, – стверджує Ґреґор фон дем Кнесебек. І все ж книголюби всіх поколінь єдині в тому, що і для класичної, і для цифрової книги вирішальним є зміст.
Цьогорічними літературними фаворитами стали новинки, авторів котрих по праву вважають сузір’ям сучасної світової й німецької літератури. Орхан Памук в інтерв’ю під назвою “Туга Туреччини за Європою” сказав, що відмовчуватися на виклики політичного життя країни було б для нього виявом відсутності громадянської позиції. Новий його роман “Музей цноти”, безумовно, претендуватиме на окрему позицію з вершин світової літератури. А реальний музей автор планує відкрити в Стамбулі до 2010 року, коли місто буде “Європейською культурною столицею”.
Найвідоміший письменник Німеччини Ґюнтер Ґрасс представив свій останній роман “Фото-бокс. Історії з темної кімнати”, в якому – як і годиться класичній біографії – через фотооб’єктив близької подруги родини Марії восьмеро дітей автора розповідають про свого батька.
Уве Теллкамп, якого прозвали Томасом Манном НДР, удостоєний Німецької книжкової премії—2008 за роман “Вежа” про останні роки своєї східної батьківщини до її обвалу. “Роман Уве Теллкампа багатством сцен, картин та мовних форм проектує панораму суспільства, яке котиться до свого кінця”, – обґрунтує журі своє рішення.
Зіґфрід Ленц – ветеран німецької літератури – презентував новий роман “Хвилина мовчання”. Його роман “Урок німецької” 22 жовтня в “Літературному колоквіумі Берліна” святкував своє 40-річчя.
Уве Тімм, який 2007 р. мав виступ у київському Ґете-інституті з романом “На прикладі мого брата”, потішив своїх співвітчизників новою книгою “Напівтінь”. До речі, автор входить до складу ради Біржової спілки німецької книготоргівлі.
У романі “Люблячий чоловік” Мартін Вальзер розповів про Йоганна Вольфґанґа фон Ґете. Крім того, разом із перекладачем він представив арабський переклад цього роману.
“Я мислю картинами. При цьому мені допомагають вірші. Вони наче буй у морі”, – сказав Ансельм Кіфер, німецький мистець, лауреат Премії миру Німецької книготоргівлі, вручення якої зазвичай відбувається в останній день ярмарку. Вірші для Ансельма Кіфера – точки прицілу. “Деякі дають нам віру в сенс, який хоч і не надається описові, проте показує, що могла б існувати навіть ціль – есхатон”, – сказав Кіфер, який у промові пояснив своє розуміння історії, суспільства і зв’язок літератури, науки та міфології з мистецтвом. “Цей представник зображального мистецтва простежив амбівалентну владу картин, їхні глибини і безодню, сенс і межі так, як ніхто інший”, – зі слів Ґотфріда Гоннефельдера. У похвальній промові значиться, що Кіфер – один з мистців, які бачать себе “дійовими особами у вкрай потрібному для німців з’ясуванні історії”. Цьогорічним нагородженням А.Кіфера Біржова спілка німецької книготоргівлі вшанувала розкриваючу правду й уможливлюючу розуміння силу слова й зображення. За всю історію Премії миру розміром 25 тисяч євро починаючи з 1950 року нею були нагороджені, зокрема, такі особистості, як Альберт Швайцер, Теодор Гойс, Астрід Ліндґрен, Вацлав Гавел, Зіґфрід Ленц, Сюзан Зонтаґ, Орхан Памук.
Міжнародний ПЕН-клуб та інші організації по захисту прав людини повсякчас звертають увагу на скрутне становище багатьох журналістів і літераторів, яких на їхній батьківщині переслідують, арештовують чи котрим навіть погрожують смертю. Праву на вільне висловлення думки, свободі слова й творчості була присвячена виставка “Придушені голоси – врятовані голоси” у Міжнародному центрі ярмарку.
Помітним став політичний розмах виставки з такими авторами, як Муратан Мунґан, Періган Маґден, Алаа аль-Асвані, Кіран Наґаркар, Юрій Андрухович, Міхаіл Ґорбачов і низкою німецьких політиків, серед яких – Ріхард фон Вайцзекер, Франц Мюнтерферінґ і Ганс Дітріх Ґеншер. Спектр політичних тем ярмарку охоплював проблеми зміни клімату, європейський іслам і майбутнє Латиноамериканського континенту.
Міжнародну увагу привернула премія за “Найкращу міжнародну екранізацію”, якою відзначили фільм “Ґоморра”. Цьогоріч уперше премію було присуджено як автору книги Роберто Савіано, так і режисеру Маттео Ґарроне. “Літературний твір як основа віртуозно втілений засобами та закономірностями фільму”, – такий вотум журі. Починаючи з 2004 року цією нагородою книжковий ярмарок відзначає видатну літературну кіноадаптацію, чим засвідчує тісний зв’язок книго- та кіногалузі.
“Освіта й інтеґрація” – в центрі уваги цьогорічного ресурсу “Майбутнє освіти”, кульмінацією якого стала німецько-турецька святкова зустріч, на яку прийшли президент Німецької федерації футболу Тео Цванціґер, тренер національної збірної з футболу Йоґі Льов, німецько-турецький репер Мухаббет і співачка Джоселін Б.Сміт. “Освіта й здатність розуміти тексти, а також вміння висловлюватися та слухати інших – це передумова обміну між людьми”, – стверджує Юрґен Боос. На конференції ресурсу Frankfurt Book Fair Literary Campaign (LitCam) під гаслом “Освіта й інтеґрація – мова як ключ до міжкультурного діалогу”, присвяченій ліквідації неписьменності, організації з Туреччини, Буркіна-Фасо, США та Німеччини представляли свої освітні проекти. Водночас у моді онлайн-освіта – інтерактивні Whiteboards замість крейди та дошки: у павільйоні Educational Publishing міжнародні освітні видавництва ілюстрували, як виглядатиме шкільний світ в майбутньому, базований на нових навчальних традиціях і продуктах.
Майбутнє видавничої сфери визначають уже сьогодні цифрові тенденції. Коли раніше фахівцями вважалися видавничі комерсанти, то тепер це поле діяльності здетонували медіа-комерсанти зі спеціалізацією Digital і Print. Суттєвою відмінністю є те, що в центрі уваги стоять економічні чинники. “Професійний профіль книготоргівця та видавничого комерсанта значно розширився”, – повідомив проф. Бієсальскі з Ляйпцизької вищої школи техніки, економіки і культури на форумі “Майбутнє”. Провідним напрямком стає електронне публікування. Хвиля електронних книг досягла Європи. Нововведення ярмарку під назвою “Digital Lunch” було присвячене цифровим стандартам електронного книговиробництва. Так, Фіоннуала Дуґґан, відповідальна у Великобританії за створення Random House Group Digital, взяла участь у презентації формату EPUB, що вважається міжнародним фаворитом галузі електронного книговидання. Його перевага для видавництв полягає в одноразовій конвертації даних. Боб Нелл, директор Business Development Digital Reading Business Division Sony Electronics, який представляв сторону виробника пристроїв і розповідав про рідери вирбництва Sony, також запропонував себе видавництвам у ролі партнера. Суть у тому, що рідери для читання електронних книг (E-Book-Reader) і самі книги — взаємопов’язані величини ринку. Як видавці нових книг, так і приладовиробники не повинні боятися викликів техніки.
У комік-центрі магнітом для публіки були, зокрема, карикатуристи Йоша Зауер і Білл Моррісон, творець “Сімпсонів”. Крім того, втретє відбувалося нагородження Німецькою премією карикатуристів молодих талановитих рисувальників. У змаганні брали участь понад 100 карикатуристів-початківців – серед них і наймолодша, десятирічна учасниця. Цікаво, що у цій царині можна зробити непогану кар’єру.
“Перекладач за склом” упродовж багатьох років є постійним об’єктом Центру перекладачів. З нагоди виступу почесного гостя там уперше публічно перекладали тексти з турецької. У розмовах наживо між перекладачами та зацікавленими йшлося головно про мовні нюанси та питання про те, як найкраще транспортувати культурні відмінності. Однак і тут відчутною була суперечка між Спілкою німецькомовних перекладачів (VdЬ) та німецькими видавцями про те, яким є належний перекладацький гонорар. Оглядачі галузі розглядають його цілковито як фактор ліцензійного бізнесу. У вересні Спілка перекладачів висунула важко погоджений компроміс, що утруднює видавництвам калькулювання подальшого перебігу перемовин.
Китай, почесний гість наступного року, вже тепер мав масштабний виступ – на заходах по книжковому ринку та літературі Китаю і на прес-конференції про плани щодо великої майбутньої презентації за рік. Тож у 2009-му книжковий Франкфурт – в очікуванні “Олімпіади книжок”.
Львів—Франкфурт, спеціально для “Всесвіту”
ФОТО
Лауреат Німецької книжкової премії 2008 Ґюнтер Ґрасс на записі телепрограми першим національним каналом .
