Наталя МИХАЙЛИНА

“ПТАХИ-ДУШІ” ШРІ ЧІНМОЯ

 

У ХVІІ столітті на Сході жив дзен-ченець на ім’я Енку, який хотів вирізати 120 тисяч статуй Будди. Енку почав різьбити статуї різних форм і розмірів, використовуючи шматочки дерева, які мав. Деякі шматочки його роботи були величезними, інші — як сірникова коробка. Вони стали відомі як “коппа-бутсу”, або “частинки Будди”. Люди вірили, що в них є краплинка свідомості Будди. Приклад Енку через 250 років надихнув бенгальського митця Шрі Чінмоя.

Свого першого птаха він намалював у грудні 1991 року на Мальті, а до осені 1993 року вже закінчив 100 тисяч птахів, які були виставлені в галереях Нью-Йорка та Оттави. Через тиждень після повернення з виставки в Оттаві Шрі Чінмой скромно повідомив, що хоче завершити “один мільйон птахів у цьому житті”, і з того часу не розлучався з папером і фломастером.

Наступні місяці стали творчим феєрверком, що спалахнув із шаленою швидкістю. Як і в Енку, у Шрі Чінмоя було внутрішнє прагнення виявити своє унікальне бачення. Між дзен-учителем і учителем йоги є щось спільне, що дало можливість обом набратися терпіння і наполегливості, щоб вберегти розум від нудьги, а тіло від турботи й тривоги, щоб успішно спрямувати і те й інше в річище чистої творчості. Шрі Чінмой місяцями малював своїх птахів. Він працював у машині, розмовляючи по телефону, зустрічаючись з учнями. Бувало, що він малював тіла птахів у ранковій тиші, а пізно вночі ретельно примальовував їм очі.

Якщо задум Енку був повністю присвячений одному образу, то Чінмой показав, що його мистецтво має універсальний характер. Образ птаха може трактуватися представниками всіх релігій і культур. Шрі Чінмой вважає, що птах — ідеальна форма вираження людської душі. Поняття “душі-птаха”, безмежної, з розпростертими крилами, що набуває повної свободи, чудово вписуються в бачення Шрі Чінмоя. мільйони душ схоплено пильним оком художника і виставлено на огляд, у якому як у дзеркалі людство може виявити відбиття божественного.

В одній із серій Шрі Чінмой намалював власну сім’ю. Його батько, Шаші Кумар Гхош, зображений гордим і величним птахом. Зображення Йогамаї, матері Шрі Чінмоя, прикрашає його правий бік. Витончена ніжна форма, голова низько опущена в традиційному поклоні індійської дружини чоловікові. Поруч із нею — решта членів сім’ї. У братів і сестер на одному аркуші паперу, як на родинному древі, кожна дитина — простягнута гілка. Внизу — Шрі Чінмой, наймолодший у сім’ї. Вишукана данина Шрі Чінмоя своїй сім’ї має особливе значення, оскільки 1994 рік — сторіччя від дня народження його матері, і їй він присвятив свій мільйон птахів.

У зовнішній формі птахів Шрі Чінмоя закодована і давня, і сучасна культура. Так, на одному із панно, на якому аж 96 тисяч птахів, ви можете здійснити подорож у далеке минуле. Тут птахи каліграфічно виписані, ніби давні санскритські літери. До старих писань й досі ставляться святобливо, однак сучасникам вони видаються застиглими. Їхня мудрість дрімає. Водночас інша сучасна манера зображення птахів, що випромінюють радість, спрямована прямо в серце глядача. Вони сповнені вібруючою енергією, стрімким рухом польоту. Якщо Енді Вархол увічнив звичайну кемпбеллівську консервну банку, заново оформив її і переконав художній світ подивитися на неї по-новому, то Шрі Чінмой перетворив у носіїв свого мистецтва звичайні господарські серветки, ложки, підставки, іграшкові поїзди і ляльки. Вийшов своєрідний поп-арт: він щедро заселив предмети побуту всюдисущими птахами.

“Коли ми бачимо птаха, хіба ми не отримуємо радості? Навіть якщо ми засмучені? Якщо хтось отримує радість, дивлячись на один із моїх малюнків, то я задоволений, тому що справжня радість іде від серця”, — каже Шрі Чінмой. Він продовжував розвивати свій проект і в 1996 році закінчив 5 млн. малюнків птахів!

Цей проект вразив уявлення багатьох. Прем’єр-міністр Канади Жан Кретьєн сказав: “Ці птахи-душі, символи свободи, радості і любові, будуть внеском у мир і гармонію”.

“Птахи летять у небесах свободи, — каже Шрі Чінмой, — і тому вони дарують нам особливе послання. В кожній пташці є внутрішнє єство, яке ми називаємо душею. Душа, подібно до птаха, летить у небі Нескінченності. Дивлячись на птахів, відчуйте, що ви — птах-душа, що ширяє в небі нескінченного світу, нескінченного спокою, нескінченного блаженства”.

Його птахи миру — червоні, блакитні, жовті, рожеві — виставляються в різних музеях, галереях у багатьох країнах, зокрема в залах будівлі ЮНЕСКО в Парижі, Галереї Мелл у Лондоні, залі Миру в Осаці, аеропорту Кеннеді в Нью-Йорку. Так, виставка, що проходила у вересні 1996 року в одній із галерей Нью-Йорка, представляла 3 млн. малюнків і займала чотири поверхи. Художник продовжує створювати нові й нові аркуші, заповнені тисячами крихітних фігурок птахів, що прагнуть у небеса. Для одних ці картини нагадують вигляд землі з висоти, для інших — сторінки давніх книг, покриті каліграфічними візерунками літер.

Газета “Артс Інтернешнл” (США) з цього приводу писала: “Кожний малюнок виконаний швидкими рухами в манері, доведеній до автоматизму, що так нагадує манеру дзенівських художників-ченців. У кожного птаха свій рух, своя постава чи свій символічний жест, вони ширяють на великій висоті, кружляють у просторі, обнімають одне одного, насолоджуються спокоєм... Переживання глядача глибоко індивідуальні. Споглядання цих тонких чистих форм і натхненних праць породжує позитивну енергію і підносить серце.

Щомісячний нью-йоркський огляд “Артспік” із захопленням зазначав: “...Із століття в століття багато художників використовували птаха як могутній символ. У наш час можна говорити про Голуба Миру Пікассо, безстрашних грифів Леонарда Баскіна, помираючих птахів Моріса Граве. Проте жоден художник не створював таких повітряних образів, що духовно здіймаються в такій породжуючій благоговіння кількості, як птахи-душі Шрі Чінмоя”.

На сьогодні художник створив 17 мільйонів птахів-душ. Чи є межа його художньому пошукові? Найпевніше — ні. Як немає межі Всесвіту, заселеному птахами-душами, що летять у небі свободи і художнього бачення Майстра.

Нашу розповідь ми закінчуємо словами самого художника:

“Коли я малюю птахів, думаю про душу — нове створіння, нову надію, нову обіцянку, новий спокій, нове блаженство і нову досконалість на землі... Всі ми належимо до однієї сім’ї і набуваємо великої радості, коли ділимося любов’ю і захопленням свого серця з іншими членами родини. Саме це я і прагну досягти своїми малюнками”.

 

 

Високо над блакитними водами Тихого океану на тлі світанкової зорі, ледве помітної з вулканічних сопок, що піднімаються над горизонтом, виблискують золотом кінчики крил. Незабаром з’являється незліченна зграя птахів. Вони летять, викреслюючи витончені візерунки на тлі хмар. Між ними навхрест летять блакитні птахи, а найбільші, червонуваті, перетинають їхній лет. З авангардом золотих птахів величезна зграя прямує до острова, і незабаром небо стає заткане тисячами і тисячами крил.

 

Багато художників, поетів, письменників приїжджають на острови Тихого океану, щоб знайти натхнення. Тут, далеко від проблем Європи і Америки, вони знаходять простоту духу, яка допомагає подивитися на життя в новому світлі. “Це справжня краса, така чиста, що захоплює дух”, — писав англійський поет Рупер Брук. У атмосфері цих ідилічних островів стає можливим спілкування з природою, з якоюсь могутньою силою буття. Для тих, хто бажає зрозуміти джерело натхнення Шрі Чінмоя, саме краса Самоа і буде очевидною відповіддю.

 

На початку 2007 року, коли Шрі Чінмой ще раз був у Південних Філіппінах, університет Південних Філіппін надав йому почесне звання доктора гуманітарних наук за його внесок у справу миру. Під час церемонії було виставлено додатково ще 3700 нових птахів. 29 січня, перед закінченням своєї зарубіжної поїздки, він завершив кругле число — 10 000 птахів. Цій третій серії він дав назву “Десять Тисяч вогненних Птахів-Пісень”.

“Ці птахи нагадують мені про щастя, яке пронизує все. Куди б я не дивився, я бачу птахів, і це додає мені якесь дитяче щастя ... Коли я малюю птаха, я думаю про душу — нове створіння, нову надію, нову обіцянку, новий спокій, нове блаженство і нову досконалість на землі ... Я бачу птахів, і це дає мені щастя, яке буває в дитинстві. Мрія — це джерело. З мрії ми отримуємо свободу”.

 
        Одеса