ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ВСЕСВІТУ». Слово і Час — 2009, № 5, 6

АНОТАЦІЯ ЧЕРГОВОГО НОМЕРА

Слово і Час. – 2009. – №5.

 

Номер відкривається рубрикою „ХХ століття”. Марко Роберт Стех досліджує демонічні підтексти ранніх комедій М. Куліша. Микола Васьків  привертає увагу до проблем інтерпретації й інтертекстуального прочитання роману М. Хвильового „Вальдшнепи”. Ганна Токмань  аналізує поетичну мариністику В. Свідзінського.

У рубриці „Питання теоретичні” Людмила Тарнашинська висвітлює можливості антропологічної рецепції літератури. Галина Стасюк пропонує варіант аналізу художньої творчості літературно обдарованих родин. Лукаш Скупейко розглядає неоромантизм у контексті модернізації літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст.

У рубриці „Питання шевченкознавства” Василь Яременко  з’ясовує проблему обрядовірства і народної побожності в контексті творчої спадщини Т.Шевченка.

Ірина Свідер дебютує статтею про сюжетну функцію магічних предметів у романі Е.Гофмана „Малюк Цахес, на прізвисько  Цинобер”.

 У рубриці „Написане лишається” друкуються  стаття Михайла Могилянського „П. Тичина (сторінка з історії нової української поезії” з передмовою й коментарями Сергія Кривенка та лист І. Світличного до В.Голобородька з післямовою Олексія Неживого.

Ірина Русак рецензує монографію Н.МафтинЗахідноукраїнська та еміграційна проза 20-30-років ХХ століття: парадигма реконкісти”, Лариса Горболіс – працю О. Галича „У вимірах non fiction: Щоденники українських письменників   ХХ ст.”.

Олександр Боронь інформує про Шевченківську конференцію в Київському університеті імені Тараса Шевченка, Лариса Мірошниченко –  про нові надходження до відділу рукописів Інституту  літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, Світлана Селіверстова  – про Гоголівську конференцію в Івано-Франківську, Наталя Тихолоз – про презентацію 51 – 53 томів зібрання творів І. Франка у Львівському університеті імені Івана Франка.

 

 

АНОТАЦІЯ ЧЕРГОВОГО НОМЕРА

Слово і Час. – 2009. – №6.

 

Номер відкривається рубрикою „Ad fontes!”. Петро Білоус присвячує  статтю 900-річчю „Житія і хоженія Данила,  Руської землі ігумена”. Богдана Криса досліджує духовно-культурні функції українського вірша кінця XVI – початку XVII ст. Руслан Ткачук розглядає суспільно-культурну діяльність та літературний доробок полеміста-уніата тієї ж доби Іпатія Потія,  Валентина Соболь – „Діаріуш” Пилипа Орлика як щоденник українсько-польського пограниччя.

У рубриці „Питання теоретичні” Ігор Набитович аналізує категорію sacrum у художній літературі, Мар’яна Шаповал – інтертекстуальність монодрами Ю.  Щербака „Стіна”. Олег Радченко з’ясовує філософські основи теорії іманентної інтерпретації літературного твору Еміля Штайгера.

У рубриці „Питання франкознавства” Григорій Штонь міркує над ліричною складовою поезії І. Франка. Катерина Дронь аналізує топос саду в художній прозі  митця.

У рубриці „ХХ століття” Михайлина Коцюбинська роздумує над двотомником Г. Кочура  „Література і переклад”. Наталя Мафтин  реконструює гендерну утопію й „код самості” в західноукраїнській прозі 1930-х рр.

Ольга Манойлова  дебютує в журналі статтею про художній предмет як  літературознавчу проблему.  Рубрика „Літературна критика”  містить роздуми Марії Моклиці  про  поезію О.Астаф’єва,  Ірини Бабич про пародію В. Даниленка „Дзеньки-бреньки”, Ярослава Голобородька про роман  Іздрика „АМTM”, Надії Гаврилюк про   детектив О. Башкирової „Серце гангстера Уррі”, Тараса Гросевича про роман Б. Гуменюка „Острів”.

У рубриці „Написане лишається”  друкується епістолярний діалог Розалії Ліфшиць і  Володимира Винниченка.