ДМИТРО ДРОЗДОВСЬКИЙ. Нотатки з Голівуду

НОТАТКИ З ГОЛІВУДУ

Початком липня в Лос-Анджелесі проходила 8 Міжнародна наукова конференція з нових напрямів у гуманітаристиці («On new directions in the humanities»). Саме в цьому місті під час моїх американських відряджень випало бувати найчастіше. Що вразило цього разу?

Передовсім тотальний білінґвізм. В аеропортах США неписаним правилом стало оголошувати всі рейси англійською та іспанською мовами. На вулицях також можна рівною мірою почути ці мови. По-друге, вразила кількість безпритульних. Іще п’ять років тому такого повального засилля «клошарів» у центральних районах біля Алеї слави чи в Беверлі Гіллз не було.

Одна знайома, американська поетка Барбара Кейфетс, зізналася, що в економічному плані США сьогодні переживають складний час. І навряд чи Барак Обама зможе протриматися: слабка економічна й фінансова ситуація — результат його політики. «Ми стали країною споживання та надлишкових викидів». Можливо, у Штатах око візитера не відчуває цих негативних змін. Вулиці повняться відпочивальниками, Бродвей — туристами, Санта Моніка пульсує розвагами, а Голівуд потопає у нових проектах. Мабуть, слід було спитати Барбару про її партійну приналежність J.

Перше враження від конференції, яка щороку проходить у різних країнах світу, — все поставлено на рейки бізнесу. На конференції з гуманітаристики, яка мала б зібрати «найпотужніших мислителів» (так було зазначено в запрошенні), були представлені доповіді, які стосувалися адміністративного управління, сільського господарства й текстильного виробництва в Туреччині. Проте деякі виступи, безперечно, вразили. Передовсім доповіді професорів Джойс Еплбі (Joyce Appleby), відомої в усьому світі дослідниці історії, та Девіда Сторка (David Stork), який працює над розробленням проектів у площині «ком­п’ютерного мистецтва». Представлена про­мова презентувала програму, яка в комп’ютерному режимі аналізує, наскільки вдало художник відтворив перспективу, чи не помилився у дзеркальних відображеннях, освітленні тощо. Все це допомагає зрозуміти, як малювали в Середньовіччі та в Ренесансі. В нашій частині світу ми звикли вважати, що саме Ренесанс винайшов поняття перспективи. Як переконав професор Сторк, ця теза — ознака невігластва. Перспектива наявна і в Середньовіччі, а от із 1430 р. відбулася «революція» в малярстві — винайдено оптичний прилад для відтворення реальності. Саме завдяки оптичним приладам-лінзам і було створено шедевральні твори тієї доби.

Цікавою була зустріч із науковцями з Ґуаму. На свій сором, я не зміг одразу зорієнтуватися, де розташована ця країна. Професорка Івлін Флорес розповіла про роботу над Антологією літератури цього регіону, про змагання ґуамців за незалежність та про конструювання національної ідентичності представників регіону, формально належного до США.

Ці міркування — лише квапливі нотатки. Проте «Всесвіт» став ще на один крок ближче до нових літературно-мистецьких тенденцій… і навіть знайшов чудове місце для своєї майбутньої зірки на славнозвісній Алеї слави…

«Всесвіт», Д. Д.