Террі Біссон
Вони зроблені з м’яса[1]
Оповідання
З англійської переклали Б.Романцова та Н.Чулаєвська
– Вони зроблені з м’яса.
– М’яса?
– М’яса. Вони зроблені з м’яса.
– М’яса?
– Жодного сумніву. Ми підібрали кількох у різних частинах планети, взяли їх на борт нашого розвідувального корабля, і детально їх дослідили. Вони повністю з м’яса.
– Це неможливо. Як щодо радіосигналів? Послань до зірок?
– Вони використовують радіохвилі для спілкування. Але сигнали йдуть не від них, а з машин.
– А хто ж зробив машини? От з ним ми й хочемо встановити контакт.
– Вони зробили машини. Ось що я намагався тобі сказати. М’ясо зробило машини.
– Це смішно. Як може м’ясо зробити машину? Ти просиш мене повірити в розумне м’ясо.
– Я тебе не прошу, я тобі розповідаю. Ці істоти – єдина розумна раса у тому секторі. І вони зроблені з м’яса.
– Можливо, вони як орфолеї. Ну, ти знаєш, розум на карбонній основі, що проходить м’ясну стадію.
– Та ні. Вони народжуються м’ясом і помирають м’ясом. Ми вивчали кілька етапів їхнього життєвого розвитку, який триває недовго. Маєш якесь уявлення про життєвий розвиток м’яса?
– Боронь Боже. А може, вони лише частково з м’яса? Ну, знаєш, як ведділеї. М’ясна голова з електронно-плазмовим мозком усередині.
– Та ні. Ми думали про це, оскільки в них м’ясні голови, як у ведділей. Але я казав тобі, що ми дослідили їх. Вони повністю з м’яса.
– Без мозку?
– О, з їхнім мозком все в порядку. Просто він зроблений з м’яса! Це я й намагався тобі сказати.
– То… чим вони думають?
– Ти не розумієш? Ти не хочеш зрозуміти, що я кажу. Вони думають мозком. З м’яса.
– Мисляче м’ясо! Ти хочеш, щоб я повірив у мисляче м’ясо!
– Так, мисляче м’ясо! Свідоме м’ясо! М’ясо, яке любить. М’ясо, яке мріє. Все робить м’ясо! Хочеш подивитися на зображення чи мені почати спочатку?
– О Господи. Ти серйозно. Вони зроблені з м’яса.
– Дякую. Нарешті. Так. Вони справді зроблені з м’яса. Вони намагалися вступити з нами в контакт майже сто років поспіль.
– О Господи. То що ж м’ясо має на думці?
– По-перше, воно хоче поговорити з нами. Тоді, я думаю, воно хоче дослідити Всесвіт, вступити в контакт з іншими розумними істотами, обмінятися ідеями та інформацією. Як завжди.
– Вони сподіваються, що ми говоритимемо з м’ясом.
– Так і є. Ось повідомлення, яке вони передають по радіо: «Привіт. Чи є там хтось? Хтось є?». І подібні.
– Значить, вони й справді говорять. Вони використовують слова, ідеї, поняття?
– О, так. Але вони роблять це за допомогою м’яса.
– Здається, ти щойно сказав, що вони використовують радіо.
– Так, але, як ти думаєш, що вони передають за допомогою радіо? Звуки м’яса. Знаєш, коли плескаєш по м’ясу, чути такий звук? Вони розмовляють, плескаючи своїм м’ясом. Вони можуть навіть співати, пропускаючи повітря через м’ясо.
– О Господи. М’ясо, що співає. Це вже занадто. То що ти порадиш?
– Офіційно чи неофіційно?
– І так, і так.
– Офіційно, ми зобов’язані контактувати, вітати і заносити до реєстру всі і кожну розумні раси та комплексні істоти у цій чверті Всесвіту без упередження, страху або преференцій. Неофіційно, я раджу нам знищити записи і забути про все це.
– Я сподівався, що ти це скажеш.
– Це здається жорстоким, але є певні межі. Чи ми справді хочемо контактувати з м’ясом?
– Згоден на сто відсотків. Це їм сказати? «Привіт, м’ясо. Як справи?» Але чи це спрацює? Із скількома планетами ми маємо справу?
– Лише з однією. Вони можуть подорожувати на інші планети у спеціальних контейнерах для м’яса. Але вони не можуть жити в них. І оскільки вони – м’ясо, вони можуть подорожувати лише в космосі С. Що обмежує їх швидкістю світла і робить їхні шанси на контакт доволі малими. Нескінченно малими, відверто кажучи.
– То ж ми удамо, що у Всесвіті нікого нема.
– Так і зробимо.
– Жорстоко. Але ти сам сказав, хто хоче зустрітися з м’ясом? А ті, хто був на борту розвідувальних кораблів, кого ми досліджували? Ти впевнений, що вони не пам’ятатимуть?
– Їх вважатимуть за божевільних, якщо пам’ятатимуть. Ми залізли в їхні голови і почистили їхнє м’ясо. Тепер ми для них – лише сон.
– Сон м’яса! Як дивно усвідомлювати, що ми – сон м’яса.
– І ми відмітили цілий сектор як незаселений.
– Добре. Згода, офіційно і неофіційно. Питання закрито. Щось ще? Хтось цікавий на тому боці галактики?
– Так, доволі боязливі, але приємні істоти з водневим інтелектом. Вони на зірці дев’ятого класу в зоні G-445. Контактували два галактичні оберти тому, знову хочуть підтримувати дружні стосунки.
– Вони з’являються постійно.
– Ну то й що? Уяви, який нестерпний, яким невимовно холодний є Всесвіт, якщо ти в ньому один.
[1] Перекладено за виданням: Monkey Review. Bears Discover Fire and Other Stories – 1994. Tor Books. Terry Bisson. They’re made out of meat.
