Неформат

Шановні читачі! У цій новій рубриці оприлюднюємо матеріали, які були подані до нашого часопису, але які редакція і редколегія більшістю голосів вважають такими, що не відповідають змістовому формату журналу іноземної літератури. Разом з тим, ці тексти, на думку редакції, можуть бути оприлюднені під еґідою суспільно-політичного ракурсу журналу “Всесвіт” з огляду на високі принципи свободи слова як фундаментальної засади відкритого демократичного суспільства.

«Новий Декамерон…» Б. Фінкельштейна: 10-е оповідання в перекладі німецькою мовою
Станом на 12 травня в Німеччині загальна кількість підтверджених випадків коронавірусу з початку епідемії досягла 170 508, з них померли 7533 особи. Для всіх, хто нині переживає трагедію ...
«Новий Декамерон…» Б. Фінкельштейна: 10-е оповідання в перекладі турецькою мовою
На початку травня в Туреччині майже 130 000 осіб захворіли на коронавірус. Тепер турецький читач має можливість відкрити для себе життєствердну філософію 10-го оповідання з книжки "Новий ...
«Новий Декамерон» Б. Фінкельштейна: 10-е оповідання в перекладі іспанською та португальською мовами
Від початку проекту «Новий Декамерон» (10-е оповідання) мовами світу» до редакції журналу «Всесвіт» надійшло ще два переклади оповідання Бориса Фінкельштейна, які підготували в Чилі (д-р Сесилія ...
Новий Декамерон, або Розповіді біля каміну
Книжку «Новий Декамерон…» Борис Фінкельштейн, постійний автор журналу «Всесвіт», пише у своєму будинку в Іспанії просто зараз — під час пандемії коронавірусу. Для наших читачів, які чекають ...

30 липня 2018 р.
Camden People’s Theatre, Лондон

З англійської переклала Олеся Хромейчук

★★★★

Важко пригадати час, коли можна було знайти пораду про подорожі в зарубіжні країни на веб-сайті Міністерства закордонних справ Великої Британії без попереджень про щось жахливе. Ми постійно читаємо про тероризм, вулкани, урагани… Справді, було б набагато простіше просто опублікувати список країн, де немає проблем. (Це, безумовно, був би дуже короткий список.) Ми вже так довго живемо самі в напруженні і очікуванні чогось жахливого у Великій Британії, що стали неуважними до того, що відбувається в інших країнах світу. Проте, якщо ви подивитеся на пораду Міністерства закордонних справ щодо України, то помітите, що наш уряд досі відмовляється надавати консульські послуги у певних регіонах України, бо це просто небезпечно. В Україні вже більше ніж чотири роки триває війна. Чотири роки! «Все, що залишилося» – це вистава, яка поставлена на фоні цього тривалого конфлікту, яка нагадує нам про війну, що не завершилася і про жахливі людські втрати. Ми не багато говоримо про цю війну, але вона продовжується і втрати зростають.

Photo 1, All That Remains, photographer Anna Morgan

Зворушливі та відверті монологи Олесі Хромейчук на початку і вкінці п’єси обрамлюють спектакль нагадуванням про те, що сценарій оснований на дуже реальних втратах, в тому числі її власних. Неможливо розрізнити між скорботою її персонажа та особистою скорботу виконавиці, проте, це не змушує глядача почуватися некомфортно. Вона є винятковою акторкою, чи там просто немає жодної гри? Важко сказати. Все, що ми дійсно можемо визначити напевно, це те, що, спостерігаючи за Хромейчук, коли вона говорить про свої почуття, нас переповнює хвиля співчуття і просто хочеться вибігти на сцену і обійняти її. Їй, безумовно, вдається привернути увагу до надиво непоміченої війни своїми спокійними, повною гідності промовами, а нас, натомість, переповнюють емоції.

Photo 2, All That Remains, photographer Anna Morgan

У постановці яскраво використані тіні: трагічний солдат (Фін Росс Рассел) світить ліхтариком у цілковитій темряві, і цього достатньо, щоб транспортувати нас до жахливої реальності фронту. Нас засліплює світло і на коротку мить ми помічаємо на його обличчі загартований погляд. Війна не буває гламурною. Дизайн світла, схоже, покладається на тьмяне освітлення та тіні, що в ході вистави таки втрачає свій ефект. Залучення решти ансамблю (Хромейчук, Леся Ліскевич, Лілія Романишин, Уільям Блекер, Володимир Глушак та Ярослав Циган), щоб продемонструвати неефективність урядових установ – уміле, а режисура – смілива. Завдяки простій сцені («чорній коробці»), залучення акторів замість декорацій та реквізитів добре підходить для створення миттєво впізнаваних місць, де відбувається дія і впроваджує комічні моменти у дуже меланхолійний спектакль.

Photo 3, All That Remains, photographer Anna Morgan.JPG

Дитячі малюнки надіслані солдатам, які поширюються перед початком спектаклю є певним викликом для глядачів, які не впевнені, що з ними робити, бо їхня вагомість виявляється лише пізніше. Проте, якщо їх передати глядачам під час вистави, вони можуть відволікти увагу. Якщо немає наміру опублікувати програму зі нотатками режисерки, можливо, до цих малюнків варто прикріпити коротку замітку, яка б пояснила їх значення та заохотила глядача переглянути їх і передати далі. Передавання малюнків є милим жестом, але дещо проблематичним у вщент заповненому залі, де навіть поворухнути рукою вимагає ретельного планування.

Photo 4, All That Remains, photographer Anna Morgan

Вийшовши з театру, наші думки постійно повертаються до спектаклю Хромейчук і ми запитуємо себе, чому війна в Україні відсутня на шпальтах газет у Великобританії. Це вистава, яка залишається з глядачами довго після того, як метафорична завіса опустилася (справжніх завіс практично не буває на виставах таких фестивалів як Camden Fringe!) і змушує нас думати про складні питання. Спектакль «Все, що залишилося» – зворушливий, трагічний і тихо потужний.

Photo 5, All That Remains, photographer Anna Morgan Photo 6, All That Remains, photographer Anna Morgan.JPG Photo 7, All That Remains, photographer Anna Morgan

Ця рецензія була вперше опублікована англійською на веб сайті Views from the Gods: https://viewsfromthegods.co.uk/all-that-remains.shtml.

Після спектаклів у Лондоні, Молодий Театр Лондон повезе «Все, що залишилося» (All That Remains) на Единбургський фестиваль (Edinburgh Fringe Festival). Вистави відбудуться 21-25 серпня: https://tickets.edfringe.com/whats-on/all-that-remains.

Фотографиня: Анна Морган.

Микола Луговик і його „залицяння”
Екстравагантний поет Микола Луговик (він же Джесі Джазперс (це щоб досягти триєдиної мети: згадати брата великого Елвіса, та джаз і перса пошанувати :-) )) не любить згадувати про свій день ...
Україна програла на всіх фронтах
Українська преса цитувала днями Джо Байдена: «Петре, так ви свого мільярда долярів не матимете. Ні, ні, можете, звісно, залишити генерального прокурора на посаді, але в такому разі, зважайте, що ...
Рибальські бувальщини
Час, проведений на риболовлі, в рахунок життя не зараховується (Рибальська мудрість) Найбільша риба Клюнув у мене якось короп. Клюнув за всіма правилами - спочатку качнув, потім потягнув. ...