«З того часу Україна обернулася до нього в обітовану землю, що манила до себе й знову віддаляла. Скільки разів зроджувалась надія на щасливе завершення своєї мандрівки. Він, Шпак, двічі наближався до Києва з військом, чув дзвони його церков і знову одкочувавсь на прикордонну смугу. Відбиті в останнє в 20 році більшовиками з України, вони опинились на польській території, а потім в таборі інтернованих в Каліші. Звідтіля занесло його, Шпака, у фільварок.
Як часто мріяв він потім про Україну. Як бажав вирватися з фільварку, взятися за роботу на користь національної справи. І тепер для нього випадає ця можливість. Тепер він має змогу побувати в рідних краях, побачити Україну».
Гордій Коцюба, повість «Змова масок»
