Серце Всесвіту б’ється в Києві

6 квітня відбулось довгоочікуване голосування за «безвіз» у Європарламенті. Цю подію, безперечно, можна назвати однією з найважливіших у новітній історії нашої держави. «Безвіз» із країнами ЄС означатиме чергову перемогу постколоніального стану в Україні, розорив із російсько-імперськими моделями мислення, відповідно до яких Україна — периферійна колоніальна «зона» в імперському тілі.

Водночас у Києві саме 6 квітня було презентовано нову книжку Юрія Щербака «Україна в епіцентрі світового шторму» («Ярославів Вал», 2017) — «книгу прозріння» (як зазначено на обкладинці). Ця праця, по суті, є політологічним аналізом новітньої української політики у світовому контексті (європейсько-трансатлантичному).

Юрій Щербак підписує нову книжку

Юрій Щербак підписує нову книжку

Видання Ю. Щербака складається з шести частин («Напередодні великої крові», «Вторгнення», «Ніколи ми не будемо братами», «Історичні паралелі», «Майбутнє: роздуми, гіпотези, сумніви», «Інтерв’ю, заяви, коментарі»), передмови та авторської післямови.

«Патріарх» журналу «Всесвіт», його багаторічний головний редактор Олег Микитенко та нинішній шеф-редактор Юрій Микитенко назвали цю книжку подією в літературно-політичному житті країни. Подібні думки можна було почути від багаторічних «всесвітян» Дмитра Павличка, Вадима Скуратівського та інших на презентації в Національному музеї літератури.

Своєю новою працею Ю. Щербак реконструює шлях української нації новітнього періоду, показуючи, що на сучасному етапі побудови незалежної держави над нами тяжіють привиди минулого. І часом ці привиди настільки потужні, що не знаєш, чи ти маєш справу з чимсь ефемерним (результатом психічного розладу), чи з тілесним і конкретно зримим, що набуло нової форми.

«Україну в епіцентрі світового шторму», Юрій Щербак

Історія початку ХХІ століття типологічно подібна до історії початку століття ХХ, на який припало чимало «планетних неврозів» у зв’язку з революціями, зміною соціально-економічних формацій, Світовою війною…

Сьогодні ми переживаємо події, які мають так само епохальне значення. «Все, що сталося в Україні під час і в результаті російської агресії,— це подія не локального і не регіонального значення. Це — явище всесвітньо-історичне, глобальне.

<...> Кривавий шторм історії, який лютував наприкінці XX — на початку XXI ст. на Балканах, Близькому Сході та в Центральній Азії, змістився на українські землі, перетворивши їх на захисний східний рубіж Європи, який захищає майбутнє»,— зауважує Ю. Щербак у передмові до видання.

Свої міркування про планетарне значення подій новітньої історії України автор як справжній політолог-аналітик обґрунтовує тим, що «за 2014–2016 роки <...> тільки агентство Reuters опублікувало 4875 повідомлень на тему війни та мінських переговорів, Wall Street Journal — 638, New York Times — 558, Guardian — 492, Washington Post — 450 заголовків (Українська правда, 22.09.2016)».

В одному з есеїв Ю. Щербака ідеться про трагічну долю Фамагусти: «Моя доля склалася так,— зауважує автор,— що я побував у двох мертвих містах— Прип’яті та Намійо. Містах, розташованих на величезній відстані одне від одного,— в Україні та Японії. Містах-привидах, полишених мешканцями після ядерних катастроф на Чорнобильській АЕС та станції Фукусіма-Дайїчі.

Але не чув донедавна про мертве місто Фамагуста, що виникло не внаслідок ядерної катастрофи, а в результаті війни 1974 р. на Кіпрі між турецькою і грецькою громадами. Після спроби грецьких «чорних полковників» встановити контроль над островом і приєднати до Греції, Туреччина ввела на Кіпр 30‐тисячний військовий корпус і захопила 35% території острова. Війна супроводжувалася насиллям над цивільним населенням і етнічними чистками» (с. 198).

«Великою помилкою Обами було вважати події в Україні не пріоритетними для міжнародної політики США»,— зауважив на презентації в Національному музеї літератури Юрій Щербак.

Починаючи від 2004 р., від Помаранчевої революції, чимало європейських та американських філософів і культурологів наголошували на тому, що сьогодні серце світу б’ється не в Брюсселі чи Вашингтоні, а в Києві. Книжка «Україна в епіцентрі світового шторму» тільки потверджує цю тезу.

Попри аналітичний виклад, побудований на суворому дотриманні фактів, Ю. ­Щербак, як письменник, пропонує не менш важливі для нашого часу філософсько-культурологічні узагальнення про природу Зла, фізичну й метафізичну.

Й осердя планетарного Зла сьогодні розташоване не в Африці чи Південній Америці, віддалених від нас океанами чи сотнями тисяч кілометрів. Осердя Зла сконцентровано в путінській Москві, серці неоімперії, яка постає втіленням найжахливіших інстинктів та енергій, акумульованих у російському народові.

«На думку багатьох аналітиків, саме з 2008–2009 pp. почалася ретельно спланована підготовка до гібридної загарбницької війни Росії проти України. Свідченням цього стали численні економічно-енергетичні (газові) війни, спроби посіяти хаос і сум’яття в Україні, погрози військового характеру, посилення пропагандистських антиукраїнських операцій.

Звичайно, геополітичні плани Путіна не обмежуються знищенням України. Вони значно масштабніші — недаремно Тімоті Снайдер, один з найвідоміших істориків пострадянських країн, поставив Путіна поміж Адольфом Гітлером та Йосипом Сталіним, враховуючи їхні методи загарбання і знищення Польщі й Чехословаччини (УНІАН, 9.10.2014) (с. 101).

«Україна в епіцентрі світового шторму» — книжка, яку мають прочитати всі: студенти, пенсіонери, міністри, співробітники Адміністрації Президента України. На цій тезі наголосив під час презентації Вадим Скуратівський.

На завершення презентації Ю. Щербак процитував деякі фрагменти з «доктрини русского міра», де йшлося про те, що територіальна цілісність, суверенність України апріорі не можуть бути предметом національної ідеї Росії. Отже, сучасний російський неонацизм спрямований передусім на поділ України, розламування нашої території, на пошук чинників розбрату всередині країни. Натомість, як наголосив Ю. Щербак, лише в єдності українців і полягає та сила, якої боїться агресор.

Дмитро Дроздовський - головний редактор журналу «Всесвіт», науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Напишіть відгук