Книжкові видання журналу «Всесвіт»

Seferis GeorgesСеферис Йоргос. Вибране: поезії й літературно-критичні статті. / Упорядкування О. Пономарів, А. Савенко; переднє слово А. Савенко, Т. Чернишова; переклади А. Савенко, І. Бетко та ін. — К. : Журнал «Всесвіт», 2013.

1963 року Йоргосу Сеферису була присуджена Нобелівська премія з літератури за «за видатні ліричні твори, натхненні почуттям глибокої шани до часів давніх еллінів». Сеферис став першим греком, який був удостоєний цієї високої нагороди (наступним був Одісеас Елітіс, який став Нобелівським лауреатом 1979 року). Роль, яку відіграв поет у відродженні новогрецької літератури у XX столітті, була вирішальною при прийнятті рішення Нобелівським комітетом. Проте у своєму виступі Сеферіс вирішив наголосити саме на своїй громадській позиції та власній гуманістичній філософії: «Дорогою до Фів Едіп натрапив на Сфінкса і дав відповідь на загадку останнього: «Людина». Це єдине звичайне слово знищило чудовисько. Нині ж маємо багато монстрів, яких необхідно знищити. Тож поміркуймо над власною едіповою відповіддю». Із встановленням у Греції 1967 року режиму військової диктатури «чорних полковників» поет відмовився друкуватися на батьківщині.

Ціна: 60 грн.

Мелвілл, Г. Мобі Дік, або Білий Кит [Текст] : роман / Г. Мелвілл. – К. : Видавничий дім “Всесвіт”, 2003. – 584 с. – (Сер. «Б-ка світової літератури»).

Хоча більшість його творів не мали популярності за життя автора, нині Г. Мелвілл є одним із найзгадуваніших американських письменників. Мелвіл – одна із найяскравіших і значних постатей американського романтизму. Недооцінений сучасниками, він був уславлений лише в XX ст. і з запізненням, але беззастережно прийнятий у пантеон великих майстрів національної культури. Його найвідоміший роман «Мобі Дік» (1851) був написаний на основі реального досвіду, отриманого автором при лові китів у південних морях.

Ціна: 200 грн.

Ґарсіа Маркес, Ґабріель. Сто років самотності: Роман. Повісті. Оповідання: Пер. з ісп. / Передм. Д. Затонського. — К. : Вид. дім «Всесвіт», 2004. — 616 с. — (Сер. «Б-ка світової літератури»).

Роман «Сто років самотності», повісті «Полковникові ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» — центральні твори славетного колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсія Маркеса. В його творах дивовижно переплітаються людські долі й суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.

Ціна: 500 грн.

Г’юм, Девід. Трактат про людську природу; пер. з англ. П. Насада ; ред. та передмова Е. К. Мосснер. — К. : Видавничий дім «Всесвіт», 2003. — 552 с.

Девід Г’юм (1711 —1776) — найвидатніший англійський філософ, чия велич найповніше розкривається у його пер­шому і найсистемнішому творі «Трактат про людську природу», опублікованому, коли авторові було всього 29 років. За визнанням біографа Альберта Ейнштейна, саме Де­від Г’юм був тим філософом, чиї міркування допомогли Ейнштейну найбільше. Книжка розрахована на фахівців-науковців, учителів, студентів, а також на широке коло читачів, які цікавляться філософією.

Ціна: 80 грн.

Токвіль, Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах / Переклад з французької Григорія Філіпчука та Михайла Москаленка; Передмова Андре Жардена. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. — 590 с.

Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.

Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.

Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.

Ціна: 100 грн.

Morris NorvalМорріс Н., Ротмен Д. Дж. Оксфордська історія в’язниць Практика покарання в західному суспільстві (за редакцією Норвала Морріса та Девіда Дж. Ротмена; переклад з англійської Івана Яндола, Владислава Носенка, Костянтина Кузьменка) — К. : Всесвіт, 2009.

«Оксфордська історія в’язниць» за своєю формою та структуризацією матеріялу є досить типовим прикладом тематичних узагальнювальних наукових видань в англо-американській гуманітаристиці. Хоча редактори більше схильні до соціяльної історії, насправді це дослідження радше міждисциплінарне і залучає також методики політичної історії, історії ідей, історії права (напрям, близький до того, що в українській науці означено як «історія держави і права зарубіжних країн») тощо.

Замислюючись над причинами виокремлення тематики в’язниці в західній гуманітарній думці, редактори окрім суспільно-політичних чинників (як-от рух в’язнів за свої права чи занепадання леґітимности каральних інституцій) віддають шану інтелектуальному стимулові, що його надала книжка Мішеля Фуко «Наглядати і карати» (на неї посилаються чи не всі автори). Фуко вважав в’язницю репрезентативною інституцією індустріяльного суспільства.

Праця складається з двох частин: у першій матеріял розміщено за хронологічним принципом – дослідники послідовно розглядають історію виникнення та розвитку в’язниць від античности до сьогодення та їх роль у різних соціюмах, хоча територіяльно обмежуються лише европейським реґіоном (у певні хронологічні проміжки редукованого до Англії) та Сполученими Штатами. Про найперші в’язниці античности й середньовіччя пише Едвард Петерс, про Европу ранньомодерної доби – Петер Шпіренбурґ; Рендел Мак-Ґовен та Шон Мак-Конвіл досліджують історію ув’язнення в Англії XVIII–XX століть, на США того ж часу зосереджують увагу Дейвід Ротмен та Едґардо Ротмен; огляд в’язниць на европейському континенті 1865–1965 років робить Патриція О’Браєн; підсумовує першу частину розділ Норвала Мориса про сучасну в’язницю.

Ціна: 100 грн.

Вебер М. Господарство і суспільство / Макс Вебер. – Київ: Видавничий дім Всесвіт, 2012. – 1112 с.

Трактат Макса Вебера “Господарство і суспільство” (“Wirtschaft und Gesellsсhaft”), який ще називають біблією соціологів, вийшов в українському перекладі. Фундаментальну працю найбільш впливового представника німецької класичної соціології, “буржуазного Маркса”, видано за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” та Гете-Інституту Видавничим домом “Всесвіт”.

Переклад здійснив, віддавши цій праці понад десять років, Микола Кушнір. “Здійснення українського перекладу фундаментальної праці німецького історика, філософа, засновника так званої “розуміючої соціології”, в якій Макс Вебер розкриває сутність суспільного ладу ринкової економіки, є видатною подією, тим більше, що в повному обсязі ця праця досі не перекладена навіть російською”, – говорить Ольга Іващенко, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України.

Книгу “Господарство і суспільство” Макса Вебера (1864-1920) вперше видали у Німеччині вже після його смерті, у 1921 році. В СРСР перекласти і видати твір вченого, який ввів у науку такі поняття, як бюрократія та політична харизма, та чия позиція щодо погляду на суспільство суперечила марксизму, було просто неможливим. До того ж, вражає і сам обсяг книги у понад тисячу сторінок та змістовна насиченість і складність мови автора.

У Росії також працюють над перекладом “Господарства і суспільства”, який планували видати ще в 2010 році. Але й досі цей найґрунтовніший твір Макса Вебера у перекладі російською ще не побачив світ. Над текстом працює група з 12-ти перекладачів.

Ціна: 150 грн.

Напишіть відгук