Обкладинка_переклади

«Піраміда» видала «Біля чужого багаття» Олександра Астаф’єва

У літературній творчості поета й літературознавця Олександра Астаф’єва перекладацька практика є окремою вагомою, однак, на жаль, мало висвітленою сторінкою. Це попри те, що поетичними перекладами він займався впродовж усього життя, зокрема з кінця 70-х років ХХ століття. Поряд із писанням поезії це було важливою складовою його творчих і професійних зацікавлень.

Том вибраних перекладів «Біля чужого багаття» (Астаф’єв Олександр. Біля чужого багаття: Книга перекладів. – Львів: ЛА «Піраміда», 2020. – 468 с.) є підсумковим виданням автора, в якому простежуються ключові маршрути й пошуки його перекладацьких інтересів: від класичних епох до поетів ХХ і ХХІ ст. Таких авторських антологій світової поезії – антологій від одного перекладача − в Україні можна порахувати буквально на пальцях, саме тому ця книжка заслуговує на ретельну увагу, як і перекладознавчі розвідки її автора.

Перекладацьку діяльність Олександр Астаф’єв розпочав у 1970-х роках у Тернополі, а згодом у Львові. Його перші переклади з польської, болгарської, білоруської та інших мов позначені прагненням зрівнятися з оригіналом, а то й перевершити його. Переклади Олександра Астаф’єва з французької свого часу підтримала Жінет Максимович − знаний філолог-романіст.

У післямові «Перекладацький доробок Олександра Астаф’єва» Ростислав Радишевський зазначає: «Біля чужого багаття» − це антологія перекладних поетичних текстів і понад півстолітній перекладацький доробок людини, яка, крім того, активно займалася науковою працею та поетичною творчістю. У перекладах Олександра Астаф’єва відчувається гармонія поетичних світів минулих епох. Ця книжка дає можливість простежити глобальні трансформації в історії поезії, зокрема переходу від класичного мистецтва до посткласичного. Фактично, перекладач стає для читача своєрідним гідом історичними епохами, різними культурами й мовами»

До книги увійшли переклади з класичної арабської поезії, переклади з трубадурів і міннензінгерів, повний переклад «Кримських сонетів» Адама Міцкевича, які раніше були перекладені Максимом Рильським і Борисом Теном, а також великий масив ключових світових поетів ХХ століття: зокрема з французької, німецької, англійської, польської, болгарської, білоруської, вірменської та інших мов.

Олександр Астаф’єв — поет, перекладач, літературознавець, доктор філологічних наук, професор; член НСПУ (1992), Міжнародної асоціації україністів (1986), вашингтонського відділення Міжнародного ПЕН (2008), НТШ (2018). Лауреат літературних премій імені Бориса Грінченка (1995), Михайла Коцюбинського (2001), Всеукраїнської літературної премії імені братів Богдана та Левка Лепких (2009), Міжнародної премії в галузі художнього перекладу імені Остапа Грицая (2010), Премії імені Якова Гальчевського (2020), Міжнародної літературної премії імені Вільгельма Маґера (2020). Його поезії перекладено англійською, німецькою, французькою, болгарською, польською, російською, білоруською, грузинською та іншими мовами, а переклади розміщено в низці збірників, хрестоматій та антологій.

«Біля чужого багаття» Олександра Астаф’єва — підсумкова книжка понад півстолітнього перекладацького доробку автора.

Дмитро Дроздовський - головний редактор журналу «Всесвіт», науковий співробітник відділу західних і слов'янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, заслужений працівник культури України. У журналі «Всесвіт» з 2006 року.

Напишіть відгук