Всесвіт

Не стало Віктора Шовкуна
22 листопада відійшов за межу Віктор Йосипович Шовкун, видатний український перекладач, багаторічний друг журналу «Всесвіт», який понад 20 років залишався його автором і творцем. Лауреат першої ...

30 липня 2018 р.
Camden People’s Theatre, Лондон

З англійської переклала Олеся Хромейчук

★★★★

Важко пригадати час, коли можна було знайти пораду про подорожі в зарубіжні країни на веб-сайті Міністерства закордонних справ Великої Британії без попереджень про щось жахливе. Ми постійно читаємо про тероризм, вулкани, урагани… Справді, було б набагато простіше просто опублікувати список країн, де немає проблем. (Це, безумовно, був би дуже короткий список.) Ми вже так довго живемо самі в напруженні і очікуванні чогось жахливого у Великій Британії, що стали неуважними до того, що відбувається в інших країнах світу. Проте, якщо ви подивитеся на пораду Міністерства закордонних справ щодо України, то помітите, що наш уряд досі відмовляється надавати консульські послуги у певних регіонах України, бо це просто небезпечно. В Україні вже більше ніж чотири роки триває війна. Чотири роки! «Все, що залишилося» – це вистава, яка поставлена на фоні цього тривалого конфлікту, яка нагадує нам про війну, що не завершилася і про жахливі людські втрати. Ми не багато говоримо про цю війну, але вона продовжується і втрати зростають.

Photo 1, All That Remains, photographer Anna Morgan

Зворушливі та відверті монологи Олесі Хромейчук на початку і вкінці п’єси обрамлюють спектакль нагадуванням про те, що сценарій оснований на дуже реальних втратах, в тому числі її власних. Неможливо розрізнити між скорботою її персонажа та особистою скорботу виконавиці, проте, це не змушує глядача почуватися некомфортно. Вона є винятковою акторкою, чи там просто немає жодної гри? Важко сказати. Все, що ми дійсно можемо визначити напевно, це те, що, спостерігаючи за Хромейчук, коли вона говорить про свої почуття, нас переповнює хвиля співчуття і просто хочеться вибігти на сцену і обійняти її. Їй, безумовно, вдається привернути увагу до надиво непоміченої війни своїми спокійними, повною гідності промовами, а нас, натомість, переповнюють емоції.

Photo 2, All That Remains, photographer Anna Morgan

У постановці яскраво використані тіні: трагічний солдат (Фін Росс Рассел) світить ліхтариком у цілковитій темряві, і цього достатньо, щоб транспортувати нас до жахливої реальності фронту. Нас засліплює світло і на коротку мить ми помічаємо на його обличчі загартований погляд. Війна не буває гламурною. Дизайн світла, схоже, покладається на тьмяне освітлення та тіні, що в ході вистави таки втрачає свій ефект. Залучення решти ансамблю (Хромейчук, Леся Ліскевич, Лілія Романишин, Уільям Блекер, Володимир Глушак та Ярослав Циган), щоб продемонструвати неефективність урядових установ – уміле, а режисура – смілива. Завдяки простій сцені («чорній коробці»), залучення акторів замість декорацій та реквізитів добре підходить для створення миттєво впізнаваних місць, де відбувається дія і впроваджує комічні моменти у дуже меланхолійний спектакль.

Photo 3, All That Remains, photographer Anna Morgan.JPG

Дитячі малюнки надіслані солдатам, які поширюються перед початком спектаклю є певним викликом для глядачів, які не впевнені, що з ними робити, бо їхня вагомість виявляється лише пізніше. Проте, якщо їх передати глядачам під час вистави, вони можуть відволікти увагу. Якщо немає наміру опублікувати програму зі нотатками режисерки, можливо, до цих малюнків варто прикріпити коротку замітку, яка б пояснила їх значення та заохотила глядача переглянути їх і передати далі. Передавання малюнків є милим жестом, але дещо проблематичним у вщент заповненому залі, де навіть поворухнути рукою вимагає ретельного планування.

Photo 4, All That Remains, photographer Anna Morgan

Вийшовши з театру, наші думки постійно повертаються до спектаклю Хромейчук і ми запитуємо себе, чому війна в Україні відсутня на шпальтах газет у Великобританії. Це вистава, яка залишається з глядачами довго після того, як метафорична завіса опустилася (справжніх завіс практично не буває на виставах таких фестивалів як Camden Fringe!) і змушує нас думати про складні питання. Спектакль «Все, що залишилося» – зворушливий, трагічний і тихо потужний.

Photo 5, All That Remains, photographer Anna Morgan Photo 6, All That Remains, photographer Anna Morgan.JPG Photo 7, All That Remains, photographer Anna Morgan

Ця рецензія була вперше опублікована англійською на веб сайті Views from the Gods: https://viewsfromthegods.co.uk/all-that-remains.shtml.

Після спектаклів у Лондоні, Молодий Театр Лондон повезе «Все, що залишилося» (All That Remains) на Единбургський фестиваль (Edinburgh Fringe Festival). Вистави відбудуться 21-25 серпня: https://tickets.edfringe.com/whats-on/all-that-remains.

Фотографиня: Анна Морган.

Чарлз Діккенс. Різдвяна ялинка
Цього вечора я спостерігав за веселим гуртом дітлахів, які оточили цю гарну німецьку забавку , різдвяну ялинку. Деревце встановили посеред великого круглого столу, й воно високо здіймалося над ...
№1, 1999
Зміст номера Сучасна література Йордан ПОПОВ. Касабланка. Повість. Джон ФАУЛЗ. Мантиса. Роман. На закінчення номера Гаврі ЕЛЬ ЛАУБ. Досвіди. З літ минулих Роберт СЕРВІС. ...
Йордан Попов. Касабланка
Які добірні зорі сяють на небі Касабланки! Які ошатні лімузини плавають уздовж бульвару Мохамеда П’ятого чи авеню Хасана Другого, які поважні чоловіки сидять у незліченних ресторанах і ...
Збігнєв Бжезінський. Тайванський варіант
Незадовго до «історичного» референдуму 17 березня у СРСР «Вашінгтон пост», одна з найвпливовіших і найбільш поінформованих щоденних газет США, надрукувала міркування професора Збігнєва ...