Українська преса цитувала днями Джо Байдена: «Петре, так ви свого мільярда долярів не матимете. Ні, ні, можете, звісно, залишити генерального прокурора на посаді, але в такому разі, зважайте, що ми вам нічого не винні».
Чеська преса й далі виставляє Україну за взірець демократії (разом з Іраком та Лівією, – вкину і я свого п’ятака), а в міжчасі істина перед очима: «Петре, скачи, враже, як пан каже!». Не дамо мільярда, й люд твій взимі вимерзна, бо грошей на газ катма.
Мабуть, Порошенко тим і лякає станом облоги: з одного боку нагадує за «російську загрозу» (нагадування, якими набив світові оскому), а з другого – готується, можливо, до «голодних бунтів», оскільки пересічний українець збіднів уже так, що просто йой.
Авжеж, Україна є геть скорумпована; авжеж, влада в ній належить олігархам, яким «національна ідея» – приший кобилі хвіст й мета яких красти, красти й красти; авжеж, ми те все знаємо, бо ми також підкидали хмизу в полум’я українських революцій. Підкидали, а те, що мало згоріти, заціліло.
Україні не повелося. Не повелося, бо сусідить вона з Росією, Деякі ідеологи холодної війни певні, що Україна є таран. Таран, а не держава, в якій жилося б як не багато, то бодай заможно. Бісмарк сказав був, що румун не є національність, румун – то є ремесло. Мав, виглядає, рацію, бо маємо народи, яким істотне не поталанило з географією.
Українці твердять, що вони – нація, але поширити своєї національної ідеї на ввесь їм підвладний простір так-таки і не спромоглися. Не знають, в який спосіб. Силою не виходить, а вони знай тиснуть, знай тиснуть… Напередодні свята «незалежности» – незалежности від СССР і залежности від Заходу – такий собі київський політик проголосив, що Росія наставляється знищити «українську расу». Українці вже стали расою?! Ой, насмішив!
А тож і спадає на думку: чому ми, скажіть з ласки своєї, не лишили тої України «навіки разом» з Росією? Та вона б – скорумпована й розкрадена – економічно знесилила останню ліпше за всі наші санкції… Ні, вона бучно вшановує «незалежність» військовим парадом. Отакі, мовляв, наші! А тимчасом, половина американсько-українських військових навчань «Морський бриз» зійшла на пси, бо український флаґман не наважився вийти в море.
Україна? Годі й казати!
Тереза СПЕНЦЕРОВА, оглядачка чеського тижневика Literární noviny
З чеської переклав Микола Шатилов (Прага).
