Постать письменника Міхаїла Булгакова в українському суспільстві є контроверсійною. Діапазон ставлення спільноти до автора містить на одному краї максимальне захоплення його літературною творчістю та роллю в історії літератури Росії, Радянського Союзу та України в їхній нероздільній сукупності. На іншому краї — потужна критика його визначної ролі саме для української літератури і культури, адже автор ніколи не позиціонував себе саме як український письменник (навіть як «письменник з України»), і, відповідно, проблематичність його зв’язку з українським контекстом та присутністю в українському літературному каноні.
Дискусії довкола питання збереження та пропагування його літературної спадщини особливо гостро розгорнулися після анексії Криму 2014 року, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відновилися з високим ступенем прояву в публічному та фаховому дискурсі. Гостроту питанню надає деколонізацій ний процес, який розгортається в країні. Відповідно, Булгаков, як письменник, який тримався цінностей імперії і виразно їх репрезентував у власній творчості, став предметом палких дискусій довкола питання щодо форм його подальшої присутності в сучасній українській культурі.
«Кейс Булгакова» чудово надається для препарування і аналізу процесу змін символічного ландшафт і публічних просторів українських міст зараз. Іншими словами, ми проаналізуємо що (не) впливає на практики і «концептуалізації» надання чи позбавлення або ж знов надання статусу історичного спадку (пор. heritagization — de-heritagization — re-heritagization1 [Harrison, R. (2013). Heritage: Critical Approaches. Routledge.] (Harrison, 2013)) у перспективі деколонізаційних процесів в теперішній Україні, та як ми розуміємо і пояснюємо собі ці процеси.
В рамках цієї статті ми плануємо розглянути як імперська уявність формувала «Київський міф» і образ Києва, до створення якого долучився Булгаков і який він так заповзято ретранслював у своїх текстах? Також розглянемо, з чого постав образ Києва у його текстах та спробуємо з’ясувати, звідки взявся «міф Булгакова» та яку роль він відіграє у формуванні історичного/культурного спадку сьогодні, коли процеси деколонізації набирають обертів. І нарешті проаналізуємо можливі способи роботи з дуже відмінними групами об’єктів — пам’ятниками/монументами та будинками/пам’ятками і процесами надання/позбавлення їх статусу історичного/культурного спадку — тобто конструювання масиву історичної/культурної пам’яті в сучасній Україні.
Читати повністю: «КЕЙС БУЛГАКОВА»: THE CAN(N)ON AND THE CONTEXT (PDF)
Світлана Шліпченко, кандидат філософських наук, старша наукова співробітниця відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, Київ
svitlana.shlipchenko@gmail.com,
ORCID: 0009-0008-6903-220X
Алла Петренко-Лисак, кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ
allapely@gmail.com,
ORCID: 0000-0002-1316-5002
Ключові слова: деколонізація, історичний/культурний спадок, символічний ландшафт, «міф Києва», імперський наратив, матриця колоніальної уявності, ностальгія, колоніальний суб’єкт.
