Відійшла у вічність Ніна Над’ярних

Ніна Нід'ярних23 жовтня 2018 р. відійшла у вічність Ніна Степанівна Над’ярних, великий друг України і видатний російський літературознавець українського походження, доктор філологічних наук, професор. Не стало одного з останніх фундаментальних друзів України в Москві, видатної представниці українського гуманітарного духу в Росії.

Ніна Степанівна Тополь (прізвище Над’ярних – у шлюбі) народилася 14 січня 1927 р. в містечку Острі, що на Чернігівщині. Аж досі в старій частині містечка люди пам’ятають цей давній український рід. Після закінчення Другої Світової війни Ніна Степанівна опинилася в Москві. Закінчила філологічний факультет МДУ ім. М. Ломоносова у 1952 році, згодом й аспірантуру знаменитого в науковому світі Інституту світової літератури ім. А.М. Горького АН СРСР (після падіння Союзу – РАН). Відтоді й до сьогоднішнього дня доля вченого пов’язана з цим інститутом.

Працювала молодшим, старшим, провідним науковцем Відділу літератур Росії та країн СНД, де впродовж десятиліть провадила українознавчий напрям.

У 1988 – 2003 рр. – завідувачка цього ж відділу, з 2003 р. – головний науковий співробітник ІСЛІ. Ніна Степанівна – заслужений діяч науки РФ, брала участь у важливих міжнародних проектах в Росії, Україні, Австрії, Чехії, Словаччині, Фінляндії. Вона підготувала як науковий керівник 20 кандидатів філологічних наук і 9 докторів. Серед них і шеф-редактора „Всесвіту” Юрія Микитенка, який у 1987 р. захистив в ІСЛІ свою кандидатську дисертацію. Дочка Ніни Степанівни – Марія Над’ярних – блискуча латиноамериканістка у тому ж інституті.

Ніна Над’ярних була співавтором фундаментальної багатотомної „Історії всесвітньої літератури”, авторка 9 книг і сотень статей переважно з української літератури й теорії літератури. Серед найбільш значущих видань, книжки: Типологические особенности реализма. Годы первой русской революции. — М.:  Наука , 1972, Рожденная историей. — М.: Знание, 1976, Литература и духовная жизнь. — М.: Знание, 1979, Зброя іскриста. — Київ: Дніпро, 1980, Ритмы единения. — Київ: Дніпро, 1986. Підсумкова і фундаментальна її праця – фактично перша монографія про видатного українського вченого – Дмитрий Чижевский. Единство смысла. — М.: Наука, 2005, переклади творів М. Коцюбинського російською мовою.

Світла пам’ять про Ніну Степанівну назавжди залишиться в наших душах. Царство Небесне і земля пухом їй.

Радимо переглянути:

„ВСЕСВІТ”, Ю.М.

Юрій Олегович Микитенко, Ph.D, - шеф-редактор і президент, голова редколегії журналу "Всесвіт", літературознавець, журналіст, публіцист, перекладач. У "Всесвіті" - з 1998 р. Заслужений журналіст України.

Залишити відповідь