Новий №3-4, 2019

«Данте і Вергілій потрапляють (якщо я не помиляюся) до другого кола й бачать там сум’яття душ і відчувають сморід гріха, сморід покари. Деякі фізичні обставини відштовхувальні. Приміром, цар Мінос крутить хвостом, указуючи приреченим їхнє місце в Пеклі. Ця ­свідомо бридка картина дає зрозуміти, що в Пеклі не може бути нічого доброго. У цьому колі, де караються сластолюбці, є знамениті ­великі імена. Я кажу «великі імена», бо Данте, коли тільки почав писати цю Пісню, ще не досягнув у своєму мистецтві досконалості, уміння робити персонажів чимось більшим за їхні імена. А проте це прислужилося йому, щоб змалювати отой замок гордовитий».

Хорхе Луїс Борхес, «Божественна комедія» в перекладі Сергія Борщевського

Зміст Передплата