Дімітров Ніколас. Дилер реальності. Харків: Фабула, 2020.
20 серпня в харківському видавництві «Фабула» виходить українська версія роману «Дилер реальності» Ніколаса Дімітрова.
У майбутньому можна навчитися керувати біохімією тіла, створюючи відчуття насолоди, спокою, затишку від цифрової релігії. Можна купити ту дійсність, яку хочеш. Картинку бажаної реальності можна замовити, й немає значення, що цей симулякр – лише замінник того, що могло б бути. Мозок прекрасно «харчується» і таким товаром, який стає в епіцентрі великих бізнес-корпорацій і трансатлантичних неоімперських монополій. Майбутнє репрезентує можливість монополії на біохімію емоцій. І саме про новий роман Ніколаса Дімітрова. Людина в майбутньому може обрати реальність, яку вона хоче: бути твариною чи богом.
«Ось твій бріф: полювання на алігаторів в амазонській сельві, потім кривава сутичка з тубільцями, потім без паузи — втілення в ацтекського бога Кетцалькоатля, політ крізь три світи. І заключний акорд: вечірка в потойбічному світі за участю покійних диктаторів, зазначених у списку. Усе правильно?» («Дилер реальності», тут і далі цитати з роману).
«Дилером реальності» автор долучився до тих творців світової літератури, які ставлять питання про сутність людини й свободи. Що ж визначає людину в майбутньому? У будь-якому разі ренесансна теза про людину як вінець творіння чи антична думка Протагора про людину як мірило всіх речей зникає. Ніколас Дімітров у романі «Дилер реальності» (Харків, «Фабула», 2020) ставить питання про те, чи можна вважати того, хто живе в штучних реальностях, людиною, якщо царина емоційного в майбутньому набуває ознак товару, який жорстко контролюють на новому ринку, як сьогодні контролюють алмази чи наркотики на дорогах і в картелях Африки й Мексики.
«Дилер реальності» — про те, що в майбутньому можна купити релігію й секс, будь-яку реальність, яка принесене задоволення. У творі перемішано християнство і буддизм, технологічно-раціональне й містичне, що дається в практиках самопізнання. У романі представлена нова філософія, яка переінакшує традиційні уявлення про етику й естетику, бо ж в основі «фізики майбутнього», перефразовуючи Мічіо Кайку, – симулякр. Тобто маємо цілковиту гібридизацію між фізикою й уявним, реальним та імаґінативним. Ніколас Дімітров показує, як людина може замовити собі розмову зі священником будь-якої конфесії, як людина може купити бажану картинку сексуального екстазу з акторкою, яка стала планетарним культовим символом тілесної привабливості.
«Дилер реальності» – це філософський роман (я не буду аналізувати цей твір у парадигмі кіберпанкового роману), бо, як на мене, важливі ті саме філософські питання, які ставить Ніколас Дімітров. Що лишається від людини? Чи здобуває вона справжню свободу? Чи воля до влади в майбутньому не є новим різновидом неоколоніалізму?
Чому нова технологія не реалізує волі до свободи? Бо еволюція світу відбувається в напрямку дееволюції людини. Людиною керувати набагато складніше, ніж її копією:
«Людьми керувати набагато складніше, вони раз у раз згадують про закони, права і так далі… Якщо ти й винесеш звідси бодай щось, окрім своєї ерекції, то запам’ятай одне. Закони існують тільки в головах людей. Ми працюємо над новим етапом еволюції, і нові закони для нього теж створюємо ми».
Воля до влади в дистопії майбутнього базується на тих самих принципах гри в монополію: є романтики, які створюють технологію, і ті, хто просувають цю технологію на ринку, створюючи чергову версію ринкових відносин. Але ж, можливо, в майбутньому далеко не кожний із людей має суб’єктність? Можливо, здатність жити чудовою реальністю чужих образів, здатність отримувати насолоду від симулякру перетворює більшість на планеті на об’єкт, який є частиною в екосистемі «дилера реальності»?
Можливо, людина, котра погоджується на цю гру, втрачає те, чого шукали філософи від Геракліта до Канта, від Аристотеля до Гайдеґґера? Ніколас Дімітров показує історію гібридного світу, у якому діє принцип «життя – це гра».
Що може подарувати щастя людині, яка наділена волею до свободи, а не волею до влади? Другі, зрозуміло, отримують насолоду від управління, грошей, від безмежності своєї неоімперії. Але чим живуть перші й чому такі люди з’являються з тисячоліття в тисячоліття.
Христос, Магомет, Будда – також «дилери реальності»?
Воля до влади й воля до свободи – біном, який визначає напругу в центрі реальностей, які сконструював Ніколас Дімітров, щоб тепер українським перекладом свого роману, який уже став світовим бестселером, збудити думки в української читацької спільноти.
Дмитро Дроздовський,
головний редактор
